Початок 09 жовтня 2009 р. об 11:00.

 

У п’ятницю, 4 вересня 2009 р., від 13.00 до 14.30 у приміщенні Українського національного інформаційного агентства (вул. Б.Хмельницького, 8/16) відбудеться презетація акції "За нашу і вашу свободу! За наше спільне майбутнє! (до 20-ї річниці становлення РУХу і революційних змін у Європі)"

Організатори презентації :
Фонд «Демократичні ініціативи»,
Товариство Лева (м. Львів)

Учасники:
Людмила Жильцова-Вусик – голова Громади українців Литви у 1989 – 1997 рр.
Андрій Нечипорук – голова Товариства Лева (м. Львів)
Віталій Довгич – головний редактор часопису «ЄвроАтлантика»
Вахтанг Кіпіані – журналіст, консультант Фонду «Демократичні ініціативи»
Ілько Кучерів – директор Фонду «Демократичні ініціативи»
Тарас Фролов – експерт Фонду «Демократичні ініціативи»

Питання до розгляду:

20-річчя епохи демократичних змін у Європі
Внесок України і РУХу у світову історію
Презентація Акції «За нашу і вашу свободу! За наше спільне майбутнє!»
Передача матеріалів періоду 1987–91 рр. до архівів

Ви можете заздалегідь поставити запитання учасникам прес- конференції за адресою: dif@dif.org.ua.

(до 20-ї річниці становлення РУХу і революційних змін у Європі)
У п’ятницю, 4 вересня 2009 р., від 13.00 до 14.30 у приміщенні Українського національного інформаційного агентства (вул. Б.Хмельницького, 8/16) відбудеться презетація акції "За нашу і вашу свободу! За наше спільне майбутнє!"

Організатори презентації :
Фонд «Демократичні ініціативи»,
Товариство Лева (м. Львів)

Учасники:
Людмила Жильцова-Вусик – голова Громади українців Литви у 1989 – 1997 рр.
Андрій Нечипорук – голова Товариства Лева (м. Львів)
Віталій Довгич – головний редактор часопису «ЄвроАтлантика»
Вахтанг Кіпіані – журналіст, консультант Фонду «Демократичні ініціативи»
Ілько Кучерів – директор Фонду «Демократичні ініціативи»
Тарас Фролов – експерт Фонду «Демократичні ініціативи»

Питання до розгляду:

20-річчя епохи демократичних змін у Європі
Внесок України і РУХу у світову історію
Презентація Акції «За нашу і вашу свободу! За наше спільне майбутнє!»
Передача матеріалів періоду 1987–91 рр. до архівів

Ви можете заздалегідь поставити запитання учасникам прес- конференції за адресою: dif@dif.org.ua.
Також ви зможете

21 квітня 2009 р. з 12.00 до 13.30 в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» відбудеться телеміст Київ–Таллінн "Естонський досвід членства в НАТО – надбання чи втрати?" ( Read more... )

Ідеї української мрії, національних інтересів та цілей української держави недостатньо розроблені. Треба долучитися до їхнього розвитку.

Запис опубліковано також тут http://blogs.pravda.com.ua/authors/kucheriv/49d6f94e92c0a/

Колеги, друзі, 25 березня о 13:00 відбудеться прес-конференція "Рада Європи як інструмент побудови демократії. Український контекст".

Запрошую до перегляду прямої відеотрансляції за наступною адресою: http://dif.org.ua/ua/announce/jjio

На цій же сторінці Ви можете задати питання учасникам прес-конференції. ( Read more... )

Запис круглого столу 24 березня 11:00-13:00 можн знайти тут http://dif.org.ua/ua/videogallery/3

В'ячеслав Чорновіл завжди шкодував, що після здобуття незалежності та президентських виборів 1991 року він не взяв курс на проведення дострокових парламентських виборів і здобуття демократичними силами більшості у Верховній Раді. Тоді все могло б піти інакше - Україна отримала б шанс попрямувати таким шляхом, яким пішли сусіди з колишнього соцтабору. Мати справжню демократичну більшість у парламенті. Провести люстрацію, декомунізацію і деКГБізацію держави. Розпочати системні зміни, реформувати політичний і економічний устрої. Проте – не судилося.

Тоді, 1991 року, на референдумі 90,32 % громадян України проголосувало за незалежність. Водночас В'ячеслав Чорновіл як кандидат у президенти набрав близько 24%, а Леонід Кравчук – 62%.

Якби після виникнення сучасної української держави відразу було проведено вибори до парламенту вже незалежної України, то цілком очевидно, що демократична опозиція здобула б на них більшість. Аргументом проти такого сценарію було те, що комуністи чинитимуть шалений опір, що вони керують економікою, армією, спецслужбами і не віддадуть владу. Що це призведе до тяжких наслідків, великого протистояння і кровопролиття...

Отже, був вибраний сучасний український шлях розвитку держави. Його можна охарактеризувати як мінімальні реформи взамін на стабільність. І саме в такий спосіб Україна розвивається й досі.

Компартноменклатура, яка становила більшість у всіх структурах управління державою, так і залишалася при владі. Вона здебільшого й не покидала своїх кабінетів. Щоправда, відбулися певні метаморфози: з'явились олігархи, величезна частина держави приватизована, розікрадена...

Я особисто не сумніваюся в тому, що 10 років тому було здійснено вбивство В'ячеслава Чорновола. Одним із аргументів є те, що міністр внутрішніх справ Ю. Кравченко рано-вранці після аварії – ще коли слідство фактично не починалося – оголосив, нібито В'ячеслав Чорновіл загинув унаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Тобто офіцери, які проводили слідчі дії, вже знали позицію свого шефа. Вони були поставлені в однозначні умови: адже керівництво дало вказівку щодо результату...

З Чорноволом я бачився незадовго до його загибелі, коли приніс йому результати опитування громадської думки, де за кандидата від Народного руху Геннадія Удовенка планувало проголосувати 5% виборців. Таким чином, на той час Рух мав значну електоральну підтримку й міг впливати на події в Україні.

Але все-таки 5 відсотків – не 55 і навіть не 25. Кому ж міг так заважати В'ячеслав Чорновіл?

Річ у тім, що якби 1999 року кандидатом на пост президента став ВІН, то, найімовірніше, в другому турі Кучмі протистояв би рухівець Чорновіл (зовсім не комуніст Симоненко!). І тоді народові довелося б не гадати, яке з двох зол менше, а обирати, на противагу позавчорашньому дню, корупції, злодійству, – європейську перспективу України, реальну демократію, цивілізований ринок і справжню духовність...

Сьогодні вийшла моя колонка для "Української правди", републікую текст для читачів ЖЖ.

Якось непомітно наблизилася 20-та річниця знаменних подій, які змінили обличчя світу наприкінці ХХ століття. Падіння Берлінської стіни, Оксамитові революції в Європі, а в Україні – становлення Народного руху...

В мою пам’ять ці переломні для всього геополітичного простору зміни врізалися камерно. В прямому і переносному смислах. Саме в ці дні, двадцять років тому, я опинився в ув’язненні. Мені пришивали звинувачення в хуліганстві, хоча насправді заарештували й посадили за опозиційну діяльність.

Тоді проходила виборча кампанія «на съезд народных депутатов СССР». У Києві відбувалися мітинги, які ми разом із молодіжним товариством «Громада» й Українською Гельсінською спілкою організовували на площі Жовтневої революції – тепер це Майдан Незалежності. Наше гасло було досить відверте, просте, зрозуміле всім: «Голосуйте проти комуністів, голосуйте за зміни!»

А унікальним був підхід Сергія Федоринчика із «Зеленого світу». Він казав: «Ілько, ви вчиняєте неправильно. Тебе посадять за те, що ти сваришся з комуністами. Роби, як я».

Він накупив чималенько примірників Закону про вибори, по 10 копійок, і роздавав ці брошури перед Київською міською радою направо й наліво. Агітація Федоринчика полягала в тому, що він пояснював киянам: вони можуть голосувати як «за», так і «проти». І це було для громадян відкриттям. Виявляється, вони мають право і навіть можливість голосувати «проти»! Виходить, вони мають право власного вибору!

Проте закінчилося це для винахідливого Федоринчика так само: нас посадили в один і той же день, в одну й ту ж камеру, за таким же надуманим звинуваченням у хуліганстві, на ті ж 15 діб...



А в сусідній камері перебував славний дисидент і мій друг Сергій Набока. Він як досвідчений ЗЕК швидко налагодив дружбу з сусідами-арештантами і взяв наді мною шефство – передав жменю сигарет. Ми вели роз’яснювальну роботу – тепер уже серед співкамерників.

Із-за грат надійшла вістка про те, що газета «Прапор комунізму», перетворивши агітаторів-арештантів на монстрів, насправді прославила нас. Це була розлога історія про «хуліганські дії незаконного зборища агресивно настроєних осіб». Та публікація з’явилася 5 березня 1989 року.

Українці вже рухалися від того, що можуть безкарно голосувати і «за», і «проти», до того, що наша країна наближається до європейських стандартів, а світова спільнота підтримує шлях до незалежності.



Сьогодні, мимохідь озираючись на драматичні події 20-літньої давнини, переконуєшся: на зламі 80-90-х років відбулися зміни, які визначили майбутнє країн Центральної та Східної Європи на багато десятиліть уперед. Колишня НДР, Польща, Словаччина, Румунія, балтійські країни визначилися зі своїм майбутнім. Сьогодні вони є членами НАТО і Європейського Союзу. Саме Україна, вийшовши зі складу СРСР, поставила жирну крапку на існуванні “імперії зла”.

Як на мене, ці зміни 20-річної давнини набагато грандіозніші й масштабніші за Помаранчеву революцію. Нам справді є чим пишатися. Тому що Україна – є! Ми живемо в епоху, про яку мріяло багато поколінь. А навіть у 90-х роках було багато сумнівів і серед українців, і за межами України щодо того, чи будемо ми існувати як держава.

Але Україна – є! І вона демократична. Хоча багатьом здається (часами і мені також), що те, що відбувається в нашій країні, – це бедлам. Однак це – демократія. З українською специфікою. Хіба все так чинно-гладко в Польщі, Чехії, Болгарії, Румунії, які були не колоніями, а все-таки державами, хоч і сателітними?

Україна визнана світовою спільнотою як єдина держава пострадянського простору, яка прямує демократичним шляхом розвитку. Тож наша демократія є шансом для інших країн колишнього Радянського Союзу – і Білорусі, й Росії, і далі, на схід від Росії. Наші успіхи дають їм шанс...

Наразі замислюєшся й над утраченими Україною можливостями. На мій погляд, річ у тім, що ідея української державності була підтримана і просунута не тільки активною меншістю – представниками Народного руху та дисидентами, до яких і я належав, але й компартійною номенклатурою. Вона швидко докумекала, що настав зручний час поміняти гасла та прапори і під синьо-жовтими кольорами подовжити керівництво, володарювання і розкрадання однієї з найбільших країн Європи.

Але це вже інша історія…

Сиділи пару днів тому з Сергієм Даниленком і Вахтангом Кіпіані і думали, як нам залучити Нові медіа до європейської та євроатлантичної інтеграції.

Дещо плануємо зробити разом… Напевно, головне – самим більше інтегруватися в Європу, відчути себе європейцями і жити в Європі… Тобто інтегрувати повною мірою в Європу власні мізки, а решта тіла – підтягнеться.

Це означає не просто їздити до Європи на екскурсії, а жити як європейці і вирішувати спільно з європейцями проблеми, створювати умови. Начебто ми уже є повноцінними  членами НАТО і ЄС. Ми  розміщені на сході Європи, проте за українським західним кордоном – Шенгенська зона, і  жодних кордонів між країнами немає.

Така робота потребує певних зусиль. За нашими даними (фонду «Демократичні ініціативи»), лише 14% громадян України бували в країнах-членах ЄС та НАТО. Я був вражений цими цифрами.

86% українців не бачили ЄС і НАТО на власні очі.

Повертався я нещодавно з Німеччини і, їдучи дорогою з аеропорту «Бориспіль» до Києва, був приємно вражений тим, що водії стали  дисциплінованими, не порушують правил і всі, як «зайчики», акуратно рухаються з дозволеною швидкістю.

Я би сказав, що це велике досягнення України  в напрямку охоплення  євроатлантичних цінностей і просування у бік Європейського союзу і НАТО. Тому що законослухняність і повага до законів якраз і є однією з цих цінностей і практик, які характерні для країн Заходу.

Раніше, скажімо,  ще минулого року, коли я повертався з-за кордону,  завжди бісився, коли бачив, як недисципліновані водії гасають по українських дорогах  і штучно створюють один одному проблеми і «корки».

Тобто вони демонстрували неповагу до законів,  законодавства та один до одного.  На відміну від того, що відбувається в США.

Наприклад, в Нью-Йорку, якщо ти проїжджаєш на жовте  світло і створюєш «пробку», то  зазвичай на перехресті потрапляєш в об’єктив відеокамери, яка фотографує твою машину  і твій номер. Наприкінці місяця ти отримаєш штраф, що може становити близько 700 дол. Потім страхова фірма підвищує вартість страхування твого автомо, а поліція заносить в список небезпечних водіїв. І відтак тебе зупиняють і перевіряють набагато частіше. Таким чином, ти отримуєш три покарання в одному – тобто за одне порушення.

Отож навіть якщо ти «самый конченый новый русcкий»,  то з першого разу розумієш, що закони треба поважати. Сьогодні можна констатувати, що в Україні сталося те, що водії стали дисциплінованіші,  ми досягли європейських стандартів і статистика засмвідчує, що кількість жертв на дорогах відчутно зменшилася.

Це реальне велике досягнення. Шкода, що наша держава не говорить про це голосно, тому що тут справді є  чим пишатися. Можливо, наступним кроком якраз і буде те, що держава розповідатиме про свої цілі і досягнення.

І безумовно, якщо цей  проект «Дурнів менше на дорогах» буде успішним, тоді на черзі наступний проект - щоб самі дороги стали кращі.

Тоді ми зробимо ще один шалений крок до інтеграції в Європу.

Нормальних  політиків, які дбатимуть про майбутнє держави, а не про свою власну кишеню?

На минулому тижні повернувся зі Словаччини, знімали разом зі Стасом Цехмістренком, Юрієм Лукановим та Віктором Завальнюком фільм про НАТО, який розвінчує міфи, пов'язані з цією організацією.

Фільм, замовлений МЗС, має вийти на українські телеекрани в наступному 2009 році. Хороший сценарій до фільму написали Юрій Луканов та Юрій Горбань, у фільмі будуть кадри з Києва, Севастополя, Ужгорода, а також з Братіслави й інших словацьких міст - Міхаловце, Свидник, Ліптовський Мікулаш.

Словаччина - це така оаза в центрі Європи. Після поїздки всі погодилися з тим, що у Братіславі є особлива атмосфера. Це найбільш дружелюбне місто-столиця, яку я тільки бачив в житті. Люди спокійні, доброзичливі.

Держава завчасно зробила необхідні реформи і входить в кризу спокійно. Банкіри давали кредити дуже обережно, й банківська система почуває зараз себе досить впевнено.

На зворотньому шляху заїхали в ужгородську "Децу у Нотаря", власник українського ресторанчика Павло Чучка влаштував нам показ натівського одягу, амуніції. Якісні речі мешканці Закарпаття купують в магазинах, де торгують списаними армійськими речима, і залюбки використовують в господарстві.

Сьогодні, 24 грудня, День народження В'ячеслава Чорновола, з яким я був доволі близьким. Вважаю себе його політичним вихованцем.

Він був співзасновником Фонду "Демокартичні Ініціативи". Чорновіл був дуже делікатною людиною. Ніколи ні з ким не переходив на "ти", завжди говорив "Ви", це його сильно вирізняє з-поміж інших політиків. Після Чорновола, як я дивлюся на наших політиків, у порівнянні з ним, вони виглядають дрібними.

Доброго ранку, друзі! У нас сьогодні чергова важлива подія.

Засідання „Євроатлантичного клубу” відбудеться 23 грудня 2008 року від 18.00 до 20.00 у приміщенні Національного інформаційного агентства Укрінформ (вул. Богдана Хмельницького, 8/16) .

( Read more... )

За цієї адресою постійно оновлюватиметься перелік сайтів, які вестимуть пряму відео трансляцію телемосту Україна-Брюссель.

1. Офіційний сайт Фонду "Демократичні ініціативи" http://dif.org.ua/ua/announce/kekoe

2.Портал Інтернет-телебачення INTV http://intv-inter.net/tv/ch/ukrinform/

3. Портал громадянської журналістики "ХайВей" http://h.ua/story/154772/

4. Спільнота Фонду "Демократичні ініціативи" в Livejournal.com http://community.livejournal.com/deminitiatives

5. http://o-v-d.hiblogger.net/

6. http://danylenko.com

http://kid-06.livejournal.com/98279.html

http://community.livejournal.com/ua2nato/33984.html

http://community.livejournal.com/new_media_ua/9688.html

http://community.livejournal.com/nato_ukraina/4797.html

http://community.livejournal.com/liberalclub_ua/10635.html

http://community.livejournal.com/journalism_ua/427579.html

http://community.hiblogger.net/polityka/225478.html

http://community.hiblogger.net/internetri/225477.html

http://times.ua/story/68891/

http://community.hiblogger.net/culture/225476.html

http://internetinitiatives.org/uk/content/%C2%AB%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE-%E2%80%93-%D1%89%D0%BE-%D0%B4%D0%B0%D0%BB%D1%96%C2%BB-%D0%B4%D0%B8%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%8C%D1%81%D1%8F-%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BB%D1%8F%D1%86%D1%96%D1%8E-%D0%BD%D0%B0%D0%B6%D0%B8%D0%B2%D0%BE-%D0%BD%D0%B0-%D1%81%D0%B0%D0%B9%D1%82%D1%96-%D1%96%C2%B2

http://internetinitiatives.org/en/content/quotukraine-nato-%E2%80%93-what039s-nextquot-round-table-watch-live-translation-our-site

http://maksymus.livejournal.com/71612.html

http://www.ustream.tv/channel/democratic-initiatives-fund

Детальніше про проект http://kucheriv.livejournal.com/680.html

Вперше в українському Інтернеті команда Фонду "Демократичні Ініціативи" влаштовує пряму відеотрансляцію телемосту КИЇВ – БРЮССЕЛЬ одночасно на багатьох сайтах, блогах, спільнотах, Інтернет-виданнях.

Закликаємо приєднатися до організації відеотрансляції. Вставте наступний код у свій блог (на свій сайт), щоб отримати відеосигнал у день трансляції:

<object classid="clsid:D27CDB6E-AE6D-11cf-96B8-444553540000" width="400" height="320" id="utv561653"><param name="flashvars" value="autoplay=false&amp;brand=embed"/><param name="allowfullscreen" value="true"/><param name="allowscriptaccess" value="always"/><param name="movie" value="http://www.ustream.tv/flash/live/1/383338"/><embed flashvars="autoplay=false&amp;brand=embed" width="400" height="320" allowfullscreen="true" allowscriptaccess="always" id="utv561653" name="utv_n_178873" src="http://www.ustream.tv/flash/live/1/383338" type="application/x-shockwave-flash" /></object><a href="http://www.ustream.tv/" style="padding:2px 0px 4px;width:400px;background:#FFFFFF;display:block;color:#000000;font-weight:normal;font-size:10px;text-decoration:underline;text-align:center;" target="_blank">Free Videos by Ustream.TV</a>

Якщо ви все зробили правильно, на вашому сайті або в блозі з'явиться відео-плеєр, як тут http://h.ua/story/154772/ і 4 грудня о 14:30 на ньому почнеться пряма відео трансляція з Укрінформу.

Будь ласка, повідомте нас ел. поштою, якщо поставите цей код на свій сайт або блог. Ми додамо вас до переліку адрес сайтів, на яких відбуватиметься відеотрансляція.

Також запрошуємо Інтернет-спільноту ставити запитання учасникам учасникам телемосту. Ваші запитання відсилайте на адресу: dif@dif.org.ua

4 грудня 2008 р. з 14.30 до 16.30. в Українському національному інформаційному агентстві «Укрінформ» пройде «круглий стіл» на тему «Україна-НАТО – що далі?», під час якого відбудеться телеміст Київ – Брюссель.

************************************

Пряма трансляція розпочнеться 4 грудня о 14:30.

 

Free Videos by Ustream.TV

 

****************************************

** Основні теми для обговорення: - українське питання на зустрічі міністрів закордонних справ НАТО; - можливі формати подальшої співпраці України з Альянсом: вплив зовнішніх та внутрішніх чинників; - механізми забезпечення безпеки України в умовах геополітичного розколу. Учасники у брюссельській студії: Роберт Сіммонс – заступник помічника Генерального секретаря НАТО з питань безпеки, співробітництва та партнерства, Спеціальний представник Генерального секретаря НАТО з Південного Кавказу та Середньої Азії. Мішель Дюре – директор Центру інформації та документації НАТО в Україні. Учасники у київській студії: українські політики, урядовці, експерти та журналісти. Ви можете заздалегідь поставити запитання учасникам телемосту. Ваші запитання відсилайте на адресу: dif@dif.org.ua Дивіться пряму трансляцію заходу в Інтернеті за адресами: 1. Офіційний сайт Фонду "Демократичні ініціативи" http://www.dif.org.ua 2.Портал Інтернет-телебачення INTV http://intv-inter.net/tv/ch/ukrinform/ 3. Портал громадянської журналістики "ХайВей" http://h.ua/story/154772 4. Спільнота Фонду "Демократичні ініціативи" в Livejournal.com http://community.livejournal.com/deminitiatives Організатори заходу: - Українське національне інформаційне агентство «Укрінформ»; - Центр інформації та документації НАТО в Україні; - Фонд «Демократичні ініціативи»; - Міністерство закордонних справ України.